Якість меляси для виробництва спирту
Мелясою називають останній маточний розчин – відтік, який отримують при відокремленні кристалів сахарози на центрифугах. У мелясі містяться цукри, які виділяти методом кристалізації нерентабельно, але ці цукри знайшли своє призначення в виробництві спирту та біоетанолу.
Меляса – це концентрований розчин різних мінеральних і органічних речовин, частина яких знаходиться в колоїдному стані. Густина меляси 1,35…1,40. Відповідно до якісних та фізико-хімічних показників розрізняють нормальну та дефектну мелясу.
Технологічна якість бурякової меляси залежить переважно від тривалості та умов зберігання цукрових буряків. Меляса, отримана з довго зберіганого цукрового буряка, має знижені якісні показники і при переробці на спиртових заводах дає зменшений вихід спирту та хлібопекарських дріжджів, що робить її дефектною.
Дефектна меляса, на відміну від нормальної, погано зброджується, залишає значну кількість незбродженого цукру та знижує вихід спирту. Причиною є несприятливий хімічний склад меляси, наявність шкідливих домішок і бактеріальна інфекція, що пригнічують активність дріжджів.
Дефектна меляса, отримана в січні–березні, бродить повільніше порівняно з нормальною мелясою першої половини виробничого сезону. Під час її переробки залишається більше незбродженого цукру через несприятливі умови для життєдіяльності дріжджів. Причинами поганої динаміки бродіння є зміни хімічного складу меляси та розвиток бактеріальної інфекції.
Умови зберігання цукрового буряку на цукрових заводах.
При переробці буряків у січні–березні отримують мелясу з низьким вмістом сухих речовин, високою кольоровістю, великою кількістю колоїдів, солей кальцію, інвертного цукру та органічних кислот. Така меляса має сильну інфекцію та кислу реакцію.
Особливості дефектної меляси в порівнянні з нормальною:
-
- Вміст сухих речовин: дефектна меляса має менший вміст сухих речовин порівняно з нормальною мелясою.
- Кольоровість: дефектна меляса має вищу кольоровість, що свідчить про наявність більшої кількості пігментів.
- Вміст водорозчинних колоїдів: дефектна меляса містить більшу кількість водорозчинних колоїдів.
- Вміст солей кальцію і сірчаної кислоти: дефектна меляса має вищий вміст цих речовин, що може негативно впливати на якість продукту, отриманого з меляси.
- Кількість інвертного цукру і рафінози: дефектна меляса містить більшу кількість цих речовин, що може впливати на процес бродіння та якість отриманих продуктів.
- Кислотність: дефектна меляса має кислу реакцію, що може свідчити про наявність бактеріальної інфекції.
- Вміст азоту: дефектна меляса має менший вміст азоту порівняно з нормальною мелясою.
- Вміст розчинних фосфорних сполук: дефектна меляса містить меншу кількість розчинних фосфорних сполук порівняно з мелясою, виробленою в інший період.
Ці показники дозволяють встановити технологічні переваги меляси і визначити її якість. Дефектна меляса, яка не задовольняє цим показникам, може мати негативний вплив на процеси переробки і якість отриманих продуктів.
Дефектна меляса, отримана з довго зберіганих буряків або під впливом бактеріальної інфекції, має знижені якісні показники і негативно впливає на процеси переробки. Показники дефектності меляси, такі як вміст сухих речовин, кольоровість, вміст колоїдів та солей, кількість інвертного цукру та кислотність, можуть бути використані для оцінки технологічних переваг меляси і покращення якості отриманих продуктів.
