• Головна
• Новини

Очищення стічних вод

Впровадження ефективних систем очищення стічних вод є одним із найважливіших кроків у збереженні навколишнього середовища.

Очищення стічних вод – це процес видалення забруднень та забруднюючих речовин із стічних вод, які утворюються в результаті діяльності людей у міських і промислових районах. Стічні води містять мінеральні, органічні, рослинні, тваринні, штучні та біологічні речовини.

Процес очищення стічних вод:

1. Попередні очисні споруди: У цьому етапі стічні води проходять через решітки, які забирають великі тверді частинки, такі як гілки та пластик.
2. Осаджування: Стічні води потрапляють у великі резервуари, де відбувається осадження твердих частинок. Утворений осад відокремлюється від рідини, що далі пройде очищення.
3. Біологічне очищення: Цей етап передбачає використання мікроорганізмів (бактерій та грибів), які розкладають органічні речовини у стічних водах на біологічному рівні.
4. Хімічне очищення: Використовуються хімічні реагенти для видалення різних забруднюючих речовин, таких як фосфати та важкі метали.
5. Дезінфекція: У кінцевому етапі стічні води піддаються дезінфекції, яка знищує бактерії та віруси, що залишилися після попередніх процесів очищення.

При характеристиці стічних вод використовують наступні терміни і поняття:

• осадові речовини;
• БСК;
• ХПК;
• ступінь забруднення стічних вод;

Осадові речовини — це вміст зважених речовин, для визначення їх кількості, використовують конусоподібну ємність — лійку Імхоффа висотою  40 см, в яку наливають 1 дм³ стічної води і вимірюють через 2 год відстоювання висоту осаду.

БСК5 — біохімічне споживання кисню бактеріями, що містяться в стічній воді за 5 діб витримки за температури 20 ˚С. Перед визначенням БСК5, встановлюють спочатку для досліджуваної проби води початковий вміст оксигену (8-9 мг О₂/дм³). Потім у другій пробі, що зберігалася за температури 20˚C протягом 5 діб, визначають вміст оксигену, різниця в пробах ( першої і другої) і різниця дає вміст оксигену.

ХСК — хімічна потреба в оксигені, що визначається шляхом реакції окиснення сильного окислювача з органічними і неорганічними речовинами стічних вод. Як сильний окисник використовують перманганат калію KMnO₄ або біхромат калію K₂Cr₂O₇.

Принципова схема матеріальних потоків під час біологічного очищення стічних вод:

Біологічне очищення стічних вод проводиться в безперервному потоці, що підвищує продуктивність обладнання, полегшує умови праці обслуговуючого персоналу, дає можливість автоматизувати всі процеси.

Приклад технологічної схеми очистки стічних вод спиртового заводу.

Схема передбачає механічну та одноступенсву біологічну очистку стічних вод, які надходять із приймального колодязя 1. Грубі механічні домішки відокремлюють на решітці 2, яка виготовлена із стальних смужок 8х5О мм з відстанню між ними 12…16 мм. Решітка встановлена під кутом 60° До напряму течії стоків. Домішки скидають у збірник 14, а стічні води надходять у пісковловлювач 3 і первинний відстоювач 4 для видалення піску і грубих органічних домішок – солодових паростків, часток зерна та ін.

Пісковловлювач — це циліндр з тангенційним введенням стічних вод. Осад з пісковловлювача періодично видаляють на піскову площадку 15 для висушування.

У першому відстійникові, який складається з чотирьох паралельно працюючих осадових жолобів, стічні води частково очищуються від завислих домішок. Для запобігання розвитку нитчатих бактерій і викликаного цим спуханням активного мулу стоки спрямовують у передаератор 5, у який повертають надлишковий активний мул із вторинного відстійника 9, і стічні води протягом 20 хв асрують повітрям, яке надходить з повітродувної станції 13. При цьому відбувається флокуляція і адсорбція активним мулом тонкодисперсних домішок, які виділяють у відстійнику 6.

Передаератор – резервуар прямокутної форми, обладнаний трубчастим барботером. На цій стадії очистки стічних вод витрати повітря 0,5… 1 м’/м”, активного мулу 20 г/л, тривалість попереднього асрування 30 хв. Після обробки у передаераторі вміст завислих речовин у стічних водах знижується на 30…40%, БСК» на 20…25%.

Осад з відстійників 4 і 6 періодично виводять на мулову площадку 16. Освітлена рідина надходить у буферний збірник 7, призначений для стабілізації кількості стоків, які відправляють у аеротенк 8.

У аесротенку стічні води піддають біологічній очистці активним мулом. Ці апарати мають прямокутну форму і складаються з двох паралельно працюючих секцій, загальна місткість яких 280 м³. Лерування здійснюють через трубчасті барботери діаметром 100 мм повітрям із повітродувної станції 13. На 1м³ стічних вод витрачають 22…26 м³/год повітря, концентрацію активного мулу підтримують 3…3,5г/л. Ефект біологічної очистки 96% по завислих речовинах і 95% по БСК5.

Очищені стоки надходять у вторинний відстійник 9, розрахований на перебування у ньому рідини протягом 2,5 год. З мулових камер відстійника активний мул видаляють з допомогою ерліфту і подають у передаератор і аеротенк.

Далі воду змішують у змішувачі 10 з хлорною водою, яка приготовлена у хлораторах 12, і спрямовують у контактний резервуар 11. Тут вода знезаражується хлором. Після витримки у цьому апараті протягом 30 хв очищену воду скидають у ріку.

Очищення стічних вод є критичним процесом для будь-якого виробництва, з метою запобігання забруднення навколишнього середовища та забезпечення здоров’я людей.

• Відходи
• Очищення стічних вод